- служниця
- [служни/ц'а]
-ц'і, ор. -цеийу
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
служниця — (жінка, яка прислуговує в домі, кому н.), прислуга; покоївка (служниця, яка виконує хатні роботи, крім готування їжі); наймичка (жінка, яка наймається на роботу до приватного власника) … Словник синонімів української мови
служниця — і, ж. 1) Жінка, що прислуговує в домі, кому небудь. 2) перен. Те, що служить інтересам кого , чого небудь, сприяє якійсь справі … Український тлумачний словник
служниця — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
дівка — и, ж., розм. 1) Те саме, що дівчина. || Дівчина, якій час одружуватись. 2) заст. Одинока (неодружена) покоївка, служниця в панському дворі. 3) розм. Повія … Український тлумачний словник
камеристка — и, ж. Кімнатна служниця при пані … Український тлумачний словник
келійниця — і, ж. 1) Служниця ігумені та деяких інших монашок. 2) Жінка, що живе в келії, у скиту. || перен. Самітниця, відлюдниця … Український тлумачний словник
одаліска — и, ж. 1) Служниця або наложниця в гаремі. 2) Наложниця, коханка … Український тлумачний словник
покоївка — и, ж. Служниця, яка прибирає кімнати та виконує деякі інші хатні роботи, крім готування їжі … Український тлумачний словник
послуга — I п ослуга и, ж. 1) Дія, вчинок, що дає користь, допомогу іншому. || перен. Сприяння розвиткові, піднесенню, поширенню чогось. Пропонувати свої послуги. •• До ва/ших по/слуг ввічлива форма висловлення готовності допомогти, прислужитися, стати в… … Український тлумачний словник
послужанка — и, ж., заст. Служниця … Український тлумачний словник